Украинская ассоцияация валеологов
   
Главная / Наши успехи /

Тимченко Анастасія Миколаївна

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОЗДОРОВЧОЇ ПРОГРАМИ

Застосування індивідуальних оздоровчих програм передбачає залучення у практику повсякденного життя різноманітних нових для нього форм поведінки, корисних для здоров’я; зміни або повна відмова від багатьох шкідливих для здоров’я звичок; оволодіння знаннями, на основі яких можна грамотно, безпечно і з користю для здоров’я почати вести здоровий спосіб життя, поступово добиваючись, щоб ці повсякденні форми зміцнення здоров’я стали звичними. Необхідно підвищення ролі особистісних якостей людини у свідомому й вольовому прийнятті принципів здорового способу життя, а турбота про здоров’я повинна стати провідним мотивом поведінки. Ставлення до здоров’я являє собою систему індивідуальних, вибіркових зв’язків особистості з різноманітними явищами оточуючої дійсності, що сприяє або, навпаки, загрожує здоров’ю індивіда, а також визначає оцінку свого фізичного і психічного стану. Конкретні різновиди ставлення до здоров’я віддзеркалюються у діях, вчинках, переживаннях, судженнях людей стосовно факторів, що впливають на їх фізичне, психічне та соціальне благополуччя.
Специфіка застосування індивідуальних оздоровчих програм полягає у тому, що основним дослідником і суб’єктом управління свого здоров’я стає сам індивід, який повинен сам розвитись та вдосконалюватись на основі отриманих знань. Кожному студентові необхідно володіти засобами, які сприяють формуванню здорового способу життя та відкривають у нашому організмі приховані резерви, що дозволяють почуватися здоровим та повним сил.
Розробляючи індивідуальну оздоровчу програму, потрібно дотримуватись основних принципів її побудови. Вірно розроблена індивідуальна оздоровча програма ¾ запорука вашого духовного, психічного, фізичного та соціального благополуччя. Насамперед слід дотримуватись принципу цілеспрямованості, виходячи з того, що метою індивідуальної оздоровчої програми є формування, збереження та зміцнення здоров’я. Принцип науковості вимагає, щоб розробка оздоровчої програми спиралась на об’єктивні закономірності розвитку природи, суспільства та на ваш досвід. Принцип системності передбачає врахування всіх аспектів формування здоров’я. Принцип єдності теоретичних знань і практики забезпечить практичне значення індивідуальної оздоровчої програми. Принцип урахування індивідуальних особливостей вимагає всебічного вивчення всіх особливостей організму індивіда (фізіологічних, психологічних), його складного внутрішнього світу, а також досвіду особистості.
Отже, для створення ефективної індивідуальної оздоровчої програми необхідно вміло використовувати перелічені принципи в їхньому взаємозв’язку і з урахуванням реальних можливостей вашого організму та побутових умов.
Індивідуальна програма оздоровлення має вміщувати у собі всі аспекти здорового способу життя, вона повинна акцентувати увагу на індивідуальному підході до власного оздоровлення, тобто вміщувати саме ті необхідні рекомендації та принципи оздоровлення, що мають місце лише у даному конкретному випадку
Зміст програми повинен відповідати концепції здорового способу життя, яка передбачає сприяння формуванню нового валеологічного світогляду в процесі розвитку особистості в умовах вільного часу.
Під час побудови й удосконалення індивідуальної оздоровчої програми треба виходити з нижченаведених загальних вимог:
1) Розробка індивідуальної оздоровчої програми повинна ґрунтуватися на сучасних наукових досягненнях валеології, які кваліфікований педагог або фахівець зі здоров'я людини (валеолог) шляхом надання консультацій щодо застосування тих чи інших оздоровчих технологій, спрямованих на зміцнення та збереження вашого здоров’я, допоможе впровадити в індивідуальну практику.
2) Створення індивідуальної оздоровчої системи повинно відбуватися шляхом гармонійного поєднання наукових знань про людину та природу як узагальнююче і послідовне використання набутих знань на лекціях з біології, хімії, фізіології, фізичного виховання, психології, валеології.
3) Підбір індивідуальних оздоровчих методик повинен мати комплексний характер, ставши запорукою збереження та зміцнення не лише фізичного здоров’я, а й психічного, соціального та духовного.
З метою впливу на духовний аспект здоров’я використовують елементи самовиховання та самопізнання; на психічний ¾ аутогенне тренування та релаксацію; на фізичний ¾ оптимальний руховий режим, дихальна гімнастика та загартовування. Задля збільшення оздоровчого ефекту використовують гармонійне поєднання оздоровчих технологій.
4) Розробка індивідуальної оздоровчої програми повинна враховувати не лише тілесні фізичні можливості тіла, а й біоенергетичний потенціал.
5) Добір індивідуальних оздоровчих технологій повинен враховувати особливості конституції тіла та індивідуальні особливості фізіологічних процесів організму у відповідності до віку та природного ритму життя (режиму навчання та відпочинку, сну та бадьорості, харчування тощо.
6) Визначення оздоровчих методик індивідуальної програми повинно враховувати не лише психологічні особливості особистості, а й матеріальні та побутові умови життя. Якщо ви мешкаєте у приватному будинку, то можете з мінімальною затратою часу проводити ефективне загартування, обливання за системою П. Іванова, а якщо в багатоповерховому ¾ методики загартування можуть бути іншими. Вибір занять певним видом спорту залежить від матеріальних можливостей родини. Проте підібрати ефективний комплекс фізичних вправ можна за будь-яких умов.
7) Національні та родинні традиції повинні стати успішним вдосконаленням не лише індивідуальної оздоровчої програми, а й запорукою розвитку української нації та передачі нащадкам систематизованої системи знань. Успішне застосування та вдосконалення індивідуальної оздоровчої програми можливе тільки при ведені щоденника здоров’я. Такий щоденник надалі дозволить правильно та систематизовано її модифікувати.
Під час розробки та виконання оздоровчих технологій індивідуальної оздоровчої програми слід також враховувати такі рекомендації:

    • застосування оздоровчих технологій на початкових етапах вимагає певних вольових зусиль. Відхід від правильного їх виконання не дасть бажаного результату. У процесі оздоровчих технологій треба враховувати стан організму, його реакції на певні дії та за необхідності змінювати технології, імпровізувати, виконувати те, що «підказує» вам ваш організм;
    •  вибравши певну оздоровчу систему, дотримуйтесь її, не переключайтесь із однієї системи оздоровлення на іншу;
    •  систематичне виконання оздоровчих технологій ¾ це запорука успіху індивідуальної оздоровчої програми. Не припускайте навіть тимчасового невиконання оздоровчих технологій;
    • будь-яке навантаження оздоровчих технологій треба підвищувати поступово. Це стосується фізичних і дихальних вправ, загартувальних процедур, змін у харчуванні тощо;
    • ніколи, ні за яких ситуацій не конфліктуйте. Це не вимагає від вас великих вольових зусиль, однак буде сприяти покращанню духовного здоров’я;
    • підбирайте та модифікуйте оздоровчі технології з урахуванням екологічного стану навколишнього середовища регіону вашого проживання. Не можна бігати, займатися фізичними вправами, збирати ягоди і трави поблизу доріг і екологічно забруднених зон.

Перелік вправ та рекомендацій щодо щоденного застосування в індивідуальній оздоровчій програмі:

  • слідкувати за правильним диханням;
  • забезпечити сон із доступом свіжого повітря;
  • при потребі робити самомасаж певних частин тіла для зняття втоми;
  • проводити релаксацію, аутогенне тренування для зняття втоми;
  • правильно підбирати продукти харчування;
  • вживати переважно рослинну їжу;
  • вживання солі, цукру звести до мінімуму;
  • пити чисту воду;
  • правильно готувати чай;
  • харчуватись із урахуванням екологічного стану місця проживання;
  • загартовувати організм;
  • виконувати вправи для корекції зору;
  • дотримуватись режиму навчання, праці та відпочинку;
  • організовувати своє життя з урахуванням біоритмів природи й індивідуальних біоритмів;
  • боротися зі шкідливими звичками;
  • не вживати наркотиків, алкоголю, тютюну;
  • гуманно ставитись до оточення;
  • підтримувати добрий мікроклімат у сім’ї;
  • дотримуватись мовного етикету;
  • постійно підтримувати гарний настрій;
  • не допускати конфліктних ситуацій;
  • вести щоденник здоров’я;
  • усвідомлено ставитись до життя, сприймати його як найвищий дар природи;
  • формувати індивідуальний здоровий стиль життя;
  • готуватися до обрання своєї професії з урахуванням стану здоров’я.

При побудові індивідуальної оздоровчої програми людина має на своїй меті придбання знань і умінь, необхідних для підвищення якості життя, розвиток здатності самоорганізовуватися і організовувати. Самоорганізація включає наступні компоненти: здібність до самоаналізу, самоконтролю, саморегуляції, уміння передбачати, цілеспрямованість, самостійність, рішучість, наполегливість, мужність, енергійність, ініціативність, самовладання, стриманість, самокритичність, самодисципліна, терпіння.
Особистість повинна пройти шлях й самоосвіти. Самоосвіта ¾ це самостійний приріст знань, піднесення в майстерності: чим різностороннє і глибше за знання і досвід, тим точніше вибір рішення і дій по його реалізації. Майстерність спричиняє за собою визнання тих, що оточують, що прославляє людину, затверджує її в житті, допомагає реалізувати себе. Організація самоосвіти полягає в постановці мети, визначенні пріоритетів (головних напрямів), виборі способу і забезпеченні регулярності роботи над собою. Основними складовими саморозвитку повинне стати: самопізнання (пізнання самого себе, свого місця і своєї ролі в цій дійсності); самоорганізація (організація свого життя і діяльності); самовиховання (формування пріоритетних якостей); саморегуляція (підтримка внутрішньої рівноваги); самоконтроль (оцінка і корегування своєї діяльності); вибір цілей життя і особистої роботи; планування особистого часу; інформаційний пошук; раціоналізація мислення; самоосвіта (підвищення якості життя); технологія здоров’я (збереження і зміцнення здоров’я як першооснови високої працездатності і повноцінного життя); спілкування; ритми і гармонія; робота в групі; ризик творчого мислення; робота з конфліктами.
Одним із важливіших напрямків роботи над собою повинно стати забезпечення повноцінного духовного, психічного та фізичного розвитку молоді, охорона та зміцнення їхнього здоров’я й формування здорового мислення. Необхідно сформувати в молоді переконання, що їх сьогоднішнє й майбутнє здоров’я залежить від них самих.

Зберігають і зміцнюють здоров’я людини такі риси, як доброта, людяність, гідність, доброзичливість. Взаємини, що базуються на цих рисах характеру, дають оточуючим і самій людині позитивні емоції, бадьорість, духовний і фізичний спокій, визволяють енергію саме створення, прагнення бути досконалим. Водночас негативні емоції (образа, гнів, агресія, заздрість, страх) руйнують здоров’я. Вченими доведено, що характер мислення людини є причиною фізичного й морального стану здоров’я

 
 
Новости
 
Образование
 
Услуги
 
Проекты
 
Конференции
 
Семинары
 
Наши патенты
 
Наши издания
 
Литература
 
Международная школа "Обучение здоровью взрослых"
 
Дискуссионные статьи
 
Наши успехи
 
Фитокорректоры
 
Ссылки
 

Реклама

            
610077 г. Харьков, пл. Свободы 4 тел: (057)707-56-33 Е-mail: valeolog@univer.kharkov.ua
Разаботка сайта LotusSoft